Целіба́т

1. Рівночасно з тим треба обернути головну увагу на добір єрархії і поміж сторонників нашого напрямку і на виховання молодіжі в нашім дусі, а особливо треба пильнувати, щоб молоде покоління попів висвячувалось не інакше, як в безженстві  — Іван Франко, Чума, 1889.

2. Коли венеціянський чернець у вироку долі, що увіковічнював злидні, вбачав виправдання існування християнської добродійности, безженства, манастирів і побожних установ, то протестантський парох, навпаки, находить у цьому привід до того, щоб осуджувати закони, які давали бідному право на мізерну громадську допомогу  — Карл Маркс, Капітал, переклад Д. Рабіновича та С. Трикоза, 1933.

3. Ще один складний виклик часу, який постав перед молодим ректором Львівської духовної семінарії, був пов’язаний із гострими дискусіями з приводу намагань Римського престолу запровадити в УГКЦ целібат (безженство священиків) — Олександра Киричук, Львівська духовна семінарія УГКЦ та Богословська академія під керівництвом ректора Йосифа Сліпого (1926–1939 рр.), 2017.

4. Східно-сирійська Церква, яка знаходилася поза кордонами Візантії, на декількох своїх Синодах в V столітті, в справі подружжя духовних залишала вільний вибір: або целібат або власне подружжя, натомість для духовних, що овдовіли, включаючи патріарха, дозволялося знову женитися, щоб «плодити потомство і співжити у законному подружжі», бо обов’язкове безженство духовних визнано як таке, що «незгідне з традицією», а також як таке, що сіє лише згіршення, передусім з приводу частого недотримання  — velychlviv.com, 04.02.2020.

5. Так само безженство виправдане для осіб, котрі займаються місіонерською працею, постійно подорожують заради проповіді Євангелія. Однак в наш час, коли немає ані гонінь, ані інших негативних зовнішніх чинників, целібат можна розглядати лише як спосіб людини не беручи на себе жодних зобов’язань, жити тількт для власного задоволення: тобі і ручку цілують, і нічого особливого робити не потрібно  — bogoslov.org.