Ліф

1. Ми от підемо через сад отеля «Россія», а потім зайдемо в мійський сад на музику – вже хутко шоста година, – тут вона глянула на маленький годинник, пришпилений брошкою-кокардою до станика, – еге ж, послухаємо музику, подивимось на людей, там, певне, зострінемо Анатоля, я вам його представлю  — Леся Українка, Над морем, 1898.

2. Біла шовкова спідниця, такий же, штучними перлами спереду вишитий і білою коронкою на грудях облямований станик, волосся розпущене, на руках тілистої барви рукавички аж по лікті, на ногах білі атласові черевички – отак увійшла Регіна до салону  — Іван Франко, Перехресні стежки, 1900.

3. Із-під нагортки з тісного станика виступали круглі, до половини обнажені груди, пахло лавандою та фіялками  — Юліан Опільський, Тінь велетня, 1927.

4. Поверх сорочки одягався станик із гарного шовковистого камлоту та кринолін із білої, червоної, брунатної, сірої чи там ще якої тафти  — Франсуа Рабле, Ґарґантюа і Пантаґрюель, переклад Анатоля Перепаді, 2004.

5. Якби здійнявся порядний вітер, це все полетіло би в небо, як у якогось дикого Шагала: підштанці, колготки, станики, джинс, хімічні мережива, блискітки, золотисте барахло, каблучки, пуми і лампаси, тигрячі шуби з вуглеводнів – усе в небо  — Анджей Стасюк, Схід, переклад Тараса Прохаська, 2015.