Гарнізо́н
, у, чол.
від фр. garnison, що походить від дієслова garnir — озброювати.
Військові частини, розміщені в якомусь місті чи місцині —
зало́га, и, жін.
1. взявъшы собе и обравъшы за старъшого неякого Гавърила Гуляницького за залогу козацького ребеллизанъта Речы посполитое, который розъные ексъцесса подданым холъпневъским поробили — Луцьк, 1649; див. СУМ 16–17, Х, 86.
2. Татари приступали, спалили місто, а залога відкупила ся від них! — Михайло Грушевський, Історія України-Руси, 1904.
3. Через дві години Микита виїхав на майдан і побачив перед замковою брамою польську залогу — Адріан Кащенко, Під Корсунем, 1913.
4. Так було за часів революції Кромвеля, коли керму державного корабля обійняла не ціла залога , а меншість – «капітан і старшини» — Дмитро Донцов, Дух отари і дух провідництва, 1952.
5. Залога ратненського замку проігнорувала ультиматум Амброжа, парламентаріїв обстріляли з арбалетів, тому при світлі палаючих халуп почався штурм — Анджей Сапковський, Вежа блазнів, переклад Андрія Поритка, 2006.
6. 23 листопада війська Директорії вибили гетьманську залогу з Черкас, а 26 листопада гетьманці втекли з Умані — Олександр Вєтров, На скрижалях історії, 2019.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна