Апоста́сія
, ї, жін.
від гр. ἀποστασία, утвореного внаслідок приєднання приростка ἀπο- зі значенням віддалення до іменника στάσις – встановлення.
інше можливe написання: апостазія.
Повна відмова від віри —
віровідсту́пництво, а, сер.
1. Роксолана підсунула йому чашу з шербетом. – Яка доля Насимі? – Його вбито за віровідступництво, ваша величність — Павло Загребельний, Роксолана, 1980.
2. Юрба жахнулась його віровідступництва і, ремствуючи, загула — Гюстав Флобер, Саламбо, переклад Дмитра Паламарчука, 1987.
3. Не секрет, що думку про повальне віровідступництво православної знаті вже на зламі XVI–XVII ст. історикам підказали яскраві тогочасні пам’ятки, складені войовничими опонентами з протиборчих таборів – переважно людьми церковного кола — Наталя Яковенко, Паралельний світ, 2002.
4. Володимиро-суздальський князь Ярослав представляв другу модель: віровідступництво — Сергій Плохій, Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності, 2015.
5. Прийнявши доктрину про церков-сестер, Собор ніби зняв із них підозру у віровідступництві, визнавши, що вони не поривають своїх зв’язків із католицькою церквою, коли пов’язують свою практику з церквою православною — Катерина Щоткіна, Любомир Гузар. Хочу бути людиною, 2017.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна