Абсолю́тний

1. Вона чужа нашому світовідчуванню, для якого «все видиме як щось умовне, протиставляється безумовному», яке жиє в душі одиниці, як і в душі народу, прямуючи до здійснення  — Дмитро Донцов, Націоналізм, 1966.

2. Габріела користувалася безумовним авторитетом жіноцтва в домі і тримала в руках усі віжки, бо донья Софія, її матуся, була несерйозна, сестра Ана Хулія – романтична й тонкосльоза, а меншенька сестричка – недоумкувата  — Мігель Анхель Астуріас, Скорбна п’ятниця, переклад Петра Соколовського, 1971.

3. Єдиним імперативом для вас має бути безумовна , абсолютна єдність, бо кожна ваша «окрема» позиція – це зрада і злочин, подальше спихання українського народу в прірву небуття  — Український тиждень, 17/2010.

4. Для цього починають говорити про безумовне право кожного на висловлення своєї думки, про неухильну підтримку всього нового, про пріоритетність опозиційних ідей  — Дзеркало тижня, 26.05.2017.

5. Інтелектуальна власність, авторське право – це безумовні цінності, на сторожі яких стоїть кожна демократична країна  — nv.ua, 17.12.2019.

1. Проволікання в заключенню тимчасового мира доказує найкраще, що французьке правительство хоче використати побіди коаліції для цілковитого знищення Німеччини та розбиття її політичної єдности  — Український голос, 05.12.1918.

2. Занадто ще короткий час, щоб українська школа на Україні могла збудити повну і систематичну свідомість основних законів української мови  — Степан Смаль-Стоцький, Правописна справа, 1926.

3. В словотворенні з практичних оглядів дуже часто говориться про синоніми, але в виробленій мові властиво цілковитих синонімів нема  — Краківські вісті, 05.02.1944.

4. Прибрана, чистенька шафа (хтось навіть пройшовся по ній вогкою ганчіркою й витер порох) – це найгірше з того, що вона могла мені лишити: повний порядок, усе розділено, її речі розлучені з моїми — Генріх Белль, Очима клоуна, переклад Миколи Дятленка, 1965.

5. Перш ніж глянути на Растіньяка, пані де Ресто кинула на свого чоловіка боязкий погляд, що виявляв цілковитий занепад сил, зламаних моральною й фізичною тиранією  — Оноре де Бальзак, Батько Горіо, переклад Єлизавети Старинкевич, 1976.

6. Далі настала черга капітана, який на той час був уже зовсім схожий на людину, котру ми знаємо: несподівана бездіяльність, відчуття повної безпеки, ситий обід та велика склянка грогу приспали його пильність і згасили енергію — Роберт Льюїс Стівенсон, Корабельна катастрофа, переклад Валерія Бойченка, 1984.

7. Те, що Леся Українка казала про людей – Ми навіть власної не маєм хати, Усе одкрите в нас тюремним ключарям – може бути застосоване до становища української мови сьогодні в умовах цілковитого виключення пуристичних перепон  — Юрій Шевельов, Українська мова в себе вдома сьогодні й завтра, 1986.

8. Хлопець відчинив двері й серед цілковитої тиші перетнув навскіс приміщення, прямуючи до свого столика  — Томас Манн, Смерть у Венеції, переклад Євгена Поповича, 2002.

9. Біле безжальне сонце і повна відсутність вітру, крім штучного, що розтріпував прапори — Артем Чех, Пластик, 2008.

10. А зараз був жаль – повне усвідомлення людини, в якої не залишилося ані гідності, ані надії, відчуття кінця, без сподівання на порятунок  — Айн Ренд, Джерело, переклад Олени Замойської, 2016.

1. Утрата почуття рівноваги між аристократією і пасивними масами, завдяки численности аристократії, привела до зведеня нінащо королівської влади і до панування шляхецької демократії, при якій необмежена влада суверенного «шляхецького народу» опинилась в руках вічно воюючих між собою зажерливих і анархічних маґнатів, що для своїх цілей суверенні голоси і симпатії цього «народу» в той чи инший спосіб купували  — В’ячеслав Липинський, Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму, 1926.

2. Я звернувся до нього тоном, усталеним між лікарем і пацієнтом, що підкреслює різницю між двома людьми, з котрих один володіє необмеженим авторитетом, правом єдиного й виключного присуду, цілитель, геній і маг, могутній і безумовний владар, і другий, один з тих, що позбавлені власного ім'я й всіх життєвих відрізнень, підводяться під загальну категорію хворих  — Віктор Петров-Домонтович, Емальована миска, 1942.

3. Очоливши протестантську церкву в Женеві, він невдовзі став єдиним і необмеженим правителем Женевської республіки, фактично перетворивши її на теократію  — День, 2001.

4. Епоха героїв виділяє окрему сім’ю, в якій зростає роль батька як необмеженого монарха серед членів сім’ї, а формою правління стає монархія або аристократична республіка  — Іван Тюрменко, Культурологія: теорія та історія культури, 2004.

5. Для них мій батько не людина, а символ ненависного абсолютизму, уособлення того зла, яке приносить народу необмежена монархія  — Олег Авраменко, Зруйновані зорі, 2007.